Сьогодні ЄПФК стало різновидом громадської діяльності людини. Цей простір є цілісною системою. Основні її види - фізкультурно-рекреаційна, фізкультурно-освітня, фізкультурно-спортивна та фізкультурно-реабілітаційна.
Коли ж дивитись на фізкультуру, як на єдиний простір, вона стає чинником істинного культурного розвитку людини, гармонізації тілесного і духовного, що потребує глибоко вивчення.
Серед небагатьох робіт на тему розвитку знань про ЄПФК виділяють наступні три основи: перша включає знання про соціальні й біологічні компоненти в процесі виховання; друга представлена фундаментальними і технологічними аспектами знань; третя - приватними науковими дисциплінами.
Таким чином, не "біологізація", "соціологізація", "виховання фізичного" або навіть не "виховання через фізичне", а саме гармонія фізичного і духовного – їх нерозривна єдність має бути основною методологічною позицією в підході до освоєння і вдосконалення людиною цінностей фізичної ку
