Пане Вадиме, навесні цього року Міністерство оновили за складом. А чи оновилося воно у питаннях роботи? Які напрямки сьогодні у пріоритеті?
З початку нашої роботи в першу чергу повернули Мінмолодьспорт після спроби ліквідації й налагодили всі процеси для подальшої продуктивної праці. Я маю ідею – перетворити Міністерство із застарілої бюрократичної машини на сучасний державний орган, який працює для людей. Для того, щоб зрозуміти, які напрямки для нас є головними, ми розробили та вже затвердили Стратегію розвитку фізичної культури та спорту до 2028 року і Національну Стратегію державної молодіжної політики до 2030 року. В них закладені основні засади розбудови країни стосовно нашої сфери.
Розкажіть коротко про свою нинішню команду… Наскільки Міністерство відкрите до пропозицій та зауважень тих, заради кого працює? Як залучаєте до перспективної роботи пересічну молодь та спортсменів?
Скажу відверто, особисто я на зв’язку 24/7. Мені часто телефонують та пишуть люди з проханням посприяти вирішенню складних питань, побудувати у них спортивні об’єкти, створити умови для занять фізичною активністю. У сфері молодіжної політики в мене є заступниця, яка з нашими хлопцями та дівчатами на «ти» і знає точно, що кому потрібно. У нас зараз зібралася команда професіоналів, які у своєму напрямку точно знають, як зробити краще.
Наприклад, нещодавно ми оновили «Пакт заради молоді» – це так зване менторство від роботодавців. Таким чином, у молоді є універсальний інструмент передачі досвіду від успішних фахівців і можливість практикуватися у найкращих компаніях світу.
Якщо говорити про розвиток молодіжної політики, то що нового пропонуєте у програмі на 2020-2030 роки?
Реалізація Стратегії допоможе українській молоді бути свідомою, більш адаптованою до викликів сучасного світу, мати високий рівень самостійності і спроможності. Для нас дуже важливо створювати всі належні умови для безпеки та здоров’я підростаючого покоління, впливати на його конкурентоспроможність, а також допомагати інтегруватися в українське суспільство та світ. Ми плануємо удосконалити нормативно-правову базу у молодіжній сфері. Кроки вже зроблені – нещодавно народні депутати підтримали у першому читанні законопроєкт про основні засади молодіжної політики, який створить нові можливості для молоді і може стати відправною точкою істотних змін у цій сфері. Таким чином, знижується верхня межа віку молоді з 35 до 29 років. Також пропонується створити Національну раду з питань молоді, як консультативно-дорадчий орган при Кабміні. На регіональному рівні — молодіжні ради. Ми вже рухаємося в цьому напрямку. Декілька місяців тому відкрили в Києві Всеукраїнський молодіжний центр.
Окремо хотілося б зупинитися на підтримці обдарованої молоді. Мова йде про авторів наукових проектів, про творчу молодь та тих, хто має вагомі спортивні результати. На яку допомогу від держави вони можуть розраховувати?
Якщо молодь, чи будь-хто зі спортсменів має величезні спортивні досягнення, то в нас, звичайно, є система преміювання. Для підтримки та відзначення активної молоді Міністерство щороку здійснює організаційне забезпечення відбору лауреатів та вручення Премії КМУ за особливі досягнення молоді в розбудові України. У рамках даного інструменту ми відзначаємо молодих активістів, які своїми зусиллями та своєю активною громадянською позицією творять зміни в Україні. Кожен лауреат Премії отримує 50 тис гривень. Крім того, ми щороку проводимо конкурс проєктів для громадських, молодіжних та дитячих організацій, де надаємо на конкурсних засадах кошти на реалізацію цікавих проєктів для молоді. Це і питання здорового способу життя, і навчання, і профорієнтації, і лідерства та інших напрямків, які важливі для молоді.
Як Ви особисто бачите розвиток спорту для найменших? Йдеться про дошкільні заклади та молодші школи.
ДЮСШ — це перший трамплін для юних спортсменів. Там і розпочинається їх спортивна кар’єра. Та тут все залежить від тренера. Якщо він фаховий та зможе привити любов до спорту з дитинства – тут є всі шанси, що в нього зможуть вирости справжні майбутні олімпійці. Але я завжди говорю, що не всі стануть олімпійськими чемпіонами – головне, аби всі були здорові. А спорт, як ми всі знаємо — це наше здоров’я.
Ви особисто стали учасником відкриття нової мультиспортивної критої арени в Дніпрі. Її побудували в рамках програми Президента України «25 спортивних магнітів». Які інші «магніти» очікувати, і чи сподіватися дніпрянам на ще хоча б один об’єкт?
В Україні активно реалізується Програма Президента «25 спортивних магнітів». Вона включає в себе побудову спортивних комплексів, фізкультурних центрів, стадіонів, баз олімпійської підготовки, басейнів та льодових арен по всій країні, в кожній області. 10 таких об’єктів будуть введені в експлуатацію до кінця року. Вже працює стадіон ім. Федецького спортивно-оздоровчого комплексу «Шахтар» у Волинській області, сучасний комплекс Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву в Закарпатті, льодова арена в Краматорську та сучасна крита спортивна арена в Дніпрі. Чекають свого найближчого відкриття Водна арена в Тернополі та спортивний комплекс у Бучі. Окрім цих «магнітів» до кінця року також будуть введені в експлуатацію 154 спортивних об’єкта, 120 з яких профінансовано ДФРР. За ці кошти вже реконструйовано зали боксу спортивного комплексу КСНЗСП «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» та стадіон, розташований на території КПНЗ «Дитячо-юнацька спортивна школа №3».
Сьогодні спорт розвивається за рахунок дотацій, державних субвенцій. Чи має Міністерство стратегію розвитку спортивного маркетингу, аби, якщо не «заробити», то хоча б зробити спорт самоокупним? Поділіться планами.
По перше — не можна казати, що спорт в Україні розвивається лише за рахунок державних дота - цій. Дедалі більше стає спроможних інституцій, що так чи інакше залучають позабюджетні кош - ти в галузь або розвивають спорт на комерцій - ній основі. Функція Міністерства — не керувати процесами за допомогою адміністративного впливу і казати, кому що робити і розвивати, а створювати умови для того, щоб інвестування в спорт ставало все більш привабливим, а ве - дення господарської діяльності — легким, про - зорим і зрозумілим. На це, зокрема, спрямовані зміни до закону про оренду державного та кому - нального майна, якими закладам фізичної куль - тури та спорту надано більш сприятливий режим оренди. А також низка законодавчих ініціатив, що перебувають на різних стадіях погодження, які врегульовують питання меценатства, діяль - ності спортивних клубів, та ін.
І про олімпійський спорт. Чи планується повернути Україні статус «країни олімпійських чемпіонів», і які кроки для цього передбачені? Як держава буде підтримувати олімпійських спортсменів та школи олімпійського резерву?
Я на цьому місці, щоб наші чемпіони знов повернули нашій країні олімпійське звання. Плануємо на цих Олімпійських іграх отримати щонайменше 15 медалей. Незважаючи на всес - вітню пандемію, ми відновили тренувальні збори та змагальний процес ще в квітні. За цей час Міністерством організовано та проведено майже 1200 заходів (як олімпійських, паралім - пійських, так і неолімпійських). Наша команда активно розбудовує спортивну інфраструктуру, щоб українські спортсмени мали змогу тренува - тися в належних умовах. І, знову ж таки, премії — як від Кабміну, так і від Президента України.
Як Ви особисто охарактеризуєте розвиток молодіжної політики та спорту у Дніпрі? Дніпропетровська область займає лідирую - чі позиції у розвитку молодіжної політики. Вже прийнято обласну соціальну програму «Молодь Дніпропетровщини», яка містить конкретні пла - ни роботи області у сфері молодіжної політики, та на яку виділяється окреме фінансування; ак - тивно розвивається програма «Молодіжний пра - цівник» - область є лідером серед кількості сер - тифікованих молодіжних працівників програми. Також тут щороку проводиться конкурс проєктів у сфері молоді для громадських організацій, що є свідченням партнерства влади області та гро - мадянського суспільства та спільної роботи для досягнення завдань молодіжної політики. При цьому область щороку збільшує суми видатків на конкурс.
