HEALTH

КОМПЛЕКСИ, ЯКІ ПОРОДЖУЮТЬ НЕВПЕВНЕНІСТЬ

Анатолий Теребей
Сьогодні поговоримо про те, що заважає нам жити на всі 100. Про те, що стає причиною нашої скутості серед людей, що змушує нас відчувати провину, приховувати свою особистість, що часом закриває нам двері до повноцінного існування в соціумі – про наші комплекси. Іноді ми настільки зосереджуємося на них, що наше існування перетворюється на суцільну боротьбу з ними. А іноді переростає навіть у фобії. Ми забуваємо, як це — бути розкутими, сумніваємося в собі, в своїх здібностях, зовнішності і… лажаємо на повну. Як побороти їх, як не боятися проявити себе таким, яким ти є насправді — з цими питаннями нам допоможе розібратися наш незмінний експерт, наш постійний партнер, психолог, НЛП-практик Анатолій ТЕРЕБІЙ.

Анатолію, давайте розберемося в самій природі комплексів. Чому вони виникають, що змушує людину ростити в собі цього прихованого паразита?

Комплекси — це набір обмежувальних переконань. У мене не вийде, я не такий, як усі, я гірша за подругу, мені треба вийти заміж у цьому році, бо сусіди засміють. Це такі собі крайнощі, придумані нами судження, які ми для себе запрограмували і чесно їх дотримуємося. Виходячи зі своєї 6-річної практики, можу сказати, що наші комплекси родом з дитинства та підліткового віку. Звісно, іноді вони мають і «дорослу» природу, проте, здебільшого, їх вік сягає нашого дитячого. На жаль, найчастіші випадки – це вина батьків, які не вірять у своїх дітей. Ти не станеш футболістом, ти ніколи не зможеш гарно малювати, тобі це не по зубах — діти це чують і вірять. Бо у дитячому віці батьки для дітей — це авторитет. А дорослі не пояснюють чому — я сказала, і все. І дитячі мрії ховаються у далекий куток свідомості. Пізніше, у дорослому віці, людині просто важко дістати ці мрії з того кутка, і вона не розуміє, чому так відбувається. Людина так влаштована — те, чого вона не розуміє, вона боїться. От вам і страхи, от вам і комплекси. Бо дорослий чоловік, якого колись відмовили стати футболістом, боїться зробити крок до своєї мрії, а якщо буде невдала спроба — то цей комплекс стане сильнішим, і викорінити його буде набагато складніше.

А якщо говорити про комплекси в стосунках чоловік-жінка…
Тут причиною може бути невдалий перший досвід спілкування з протилежною статтю, образлива фраза, сказана об’єктом бажання або навіть своє відображення у дзеркалі може надовго вимкнути прагнення будувати стосунки. Перший випадок може людину вибити з колії, стати якорем, який призупинить дії, а повторні випадки можуть стати імпрінтом і народжують справжній комплекс.

І все-таки, це ж не вирок? Як зрозуміти, що у нас є комплекс, який заважає нам повноцінно розвиватися і жити, і як все-таки його побороти?
Полюбити себе і повірити в себе! Захотіти хотіти — вчитися, розвиватися, пробувати щось нове, помилятися і знову пробувати — захотіти хотіти без страху тих самих помилок. Я рекомендую своїм пацієнтам спробувати щось незвичне, навіть дивне, якщо говорити соціальними стереотипами. Чоловіку можна спробувати навчитися робити манікюр — а чому ні? Це новий досвід, і це допоможе якраз бути собою, бо ви ж саме цього захотіли. Шукайте себе, незважаючи на вік, на соціальний статус — можливо ваше істинне призначення ще попереду, і саме воно допоможе вам побороти оті комплекси, оту вашу невпевненість. Є такі поняття, як внутрішня і зовнішня референція. Зовнішня — це, коли людина повністю залежить від думки інших, і вона живе з фобією зробити щось гірше за інших, вона боїться осуду соціуму. Або ж навпаки, наперекір своїм інтересам зробити так, щоб сподобалося іншим. Так от, важливо задовольняти свої цінності, свої потреби, свої інтереси. І змагатися не з іншими, а з собою вчорашнім. Вчитися на власних помилках, отримувати новий досвід і знову рухатися вперед. А оточення дуже скоро помітить твої зміни і потягнеться до тебе, бо ти робиш успішні кроки. Щодо внутрішньої референції… Якщо маєте якусь проблему, яку довго носите в собі — раджу довірити її аркушу паперу, напишіть або намалюйте її. Ви поглянете на неї іншими очима, і рішення знайдеться. Як варіант — довірте її комусь у розмові. Це як ефект «випадкового попутника» — сказане вголос сприймається уже зовсім по-іншому. І обов’язково дозволяйте собі мріяти. Свої мрії деталізуйте, так, щоб ви їх уявили, як реальну річ.

А як Ви, як спеціаліст, можете в цьому допомогти?
Ви повинні усвідомити, що пора мінятися. Не варто чекати, бо життя швидкоплинне. Якщо ви відчуваєте, що ви стоїте на місці у своєму розвитку, що ваше життя стало одноманітним, буденним і вам не вистачає яскравості і емоцій — прийшла пора шукати себе нового — успішного і щасливого! А я можу допомогти розібратися з вашими комплексами, допоможу розпочати рух до змін, зробити перший крок в нове. Я можу порадити, що спробувати, керуючись прихованими бажаннями людини, я підтримаю, якщо будуть перші невдачі, і людина почне задкувати.

НАТИСНІТЬ ЩОБ ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО ІНТЕРВ'Ю

+38 (050) 421 42 20

https://www.instagram.com/terebey/

https://www.facebook.com/aterebii/