Пан Андрій дійсно піднімає важливі теми і активно відстоює права тих, хто не може себе захистити самостійно. А ще він борець за чисте довкілля, він протистоїть людській недбалості і зневажливому ставленню до навколишнього середовища. Що вже зарахував Андрій Немировський до своїх перемог і які плани має на майбутнє – запитаємо особисто.
Пане Андрію, Ви були відомі на Україні, як еко-нардеп. То захист тварин, то екологія… В двох словах розкажіть про результативність Ваших справ, коли Ви були Народним депутатом.
Ви знаєте, я б сказав, що боротися доводилося на двох фронтах — і з кривдниками тварин, і зі своїми колегами. Бо проєкт закону про захист тварин довелося захищати з боєм. І все ж, я вважаю, що це було нашою перемогою і великим кроком України до цивілізованого суспільства. Закон після набрання чинності суттєво розширив можливості для покарання порушників прав тварин, і я радий, що сьогодні є вже яскраві приклади його дії. Проте, на жаль, процесуальні суперечності ще мають місце, і виникає багато питань саме у виконанні закону. Щодо екопроєктів, то тут, як кажуть «все закрутилося», проте вони довготривалі, тож, сьогодні ще зарано говорити про якісь результати.
Розкажіть про E-WASTE UKRAINE? Наскільки я знаю, Ви берете участь в одному з найбільш інноваційних проектів у сфері управління відходами E-WASTE UKRAINE. Розкажіть про ідейників та сам проект.
E-WASTE UKRAINE — проєкт наших партнерів — найбільшої Громадської екологічної організації в Україні — LETS DO IT GREEN UKRAINE та її Президента Анни Радченко. Автори проєкту мають досвід організації масштабних проєктів, таких як «Зробимо Україну Чистою Разом» та National Green Challenge. Ідеї збору електронних відходів були в багатьох країнах, в тому числі в одній із перших - в Кореї. Але жодна країна не створила концепцію масового збору, з роботою із населенням та всією країною. Тому E-WASTE UKRAINE — перший у своєму роді в Україні і світі проєкт такого масштабу. Український проект E-WASTE UKRAINE, користуючись міжнародним досвідом та кращими світовими практиками, створює та систематизує систему еко-просвітництва та управління електронними відходами у суспільстві через освіту дітей та молоді.
Наскільки проблема утилізації електронних товарів актуальна в масштабах України?
Напевне, Ваша команда аналізувала вплив електронного сміття на екологію та на здоров’я населення. На сьогодні в Україні на кожну людину припадає понад 28 кг електронних відходів, які мають непоправний вплив на довкілля й здоров’я українців. Уявіть собі, лише одна пальчикова батарейка забруднює 20 квадратних метрів ґрунту. У загальному обсязі сміття, яке потрапляє на полігон, електронні відходи становлять лише 6-8% питомої ваги, але ця, задавалося б, незначна кількість дає 40% важких металів, які потрапляють зі звалища в ґрунтові води, а потім і до нашого організму. У нас накопичується дуже велика кількість електронних відходів, проте немає інфраструктури для їх утилізації, відсутня законодавча база, яку треба терміново впровадити. У багатих державах (Південна Корея, Тайвань, Китай), які займаються переробкою електронних відходів, у цьому бізнесі залучені мільярди з державного бюджету. Я переконаний, що впровадження переробки в нашій державі буде дуже вагомим поштовхом для економіки.
Яким чином на практиці буде здійснюватися еко-утилізація?
Проєкт триватиме протягом року. Для збільшення ефективності його впровадження програма E-WASTE UKRAINE розпочнеться із загальноосвітніх шкіл та університетів. Наші агентизмін — це діти та молодь, і ми повинні їм дати можливість будувати нове екологічне майбутнє. Пілотний проєкт стартує в 12 регіонах, де будуть обрані учасники із числа шкіл та ВУЗів. Ми навчатимемо молодіжних лідерів екологічної грамотності — що таке електронні відходи, їх вплив на людину і довкілля, яка роль кожної людини в утворенні та накопиченні відходів електронної групи. Спільно з організаторами проєкту наприкінці року ми визначимо переможців в номінаціях E-Waste leader, E-waste School Hero. Завершальним етапом проєкту буде встановлення баків для збору дрібної непрацюючої техніки в містах-переможцях.
Які кроки Ви передбачили, аби залучити населення до співпраці?
Ми дуже зацікавлені у впровадженні таких проєктів у загальноосвітніх школах, насамперед, у початкових класах, де навчатимуть сортувати сміття, й одним із варіантів буде утилізація й поводження з відходами електроніки. Діти це дуже люблять, і через них ми матимемо в подальшому вплив і на дорослих. Не можна не відзначити економічну складову цього проєкту, бо якщо ми створимо нормальну платформу з утилізації електронних відходів — це може стати хорошим викликом для іноземних інвесторів.
Як Ви вважаєте, який час потрібен для того, аби проблему вирішити?
На жаль, в Україні бракує законодавчої бази і відповідних потужностей для переробки електронних відходів. Але і це поборемо, якщо у нас в помічниках будуть діти та молодь.
Андрій НЕМИРОВСЬКИЙ:
«Людство у своєму свинстві справді сягнуло дна і, здається, знизу вже стукають. Завалені сміттям лісопосадки, залиті отрутою малі річки, винищені ліси, промисловість з технологіями позаминулого століття, тотальна відсутність сміттєпереробних заводів. А ми дивуємося, що змінюється клімат, відбуваються небачені повені, маленькі діти страждають від онкологічних захворювань. Мова вже йде навіть не про те, що слід рятувати природу (що, безумовно необхідно і повинно бути в пріоритеті), нам слід рятувати себе і своїх дітей. Екологічна правосвідомість та екологічне законодавство мають стати основними пріоритетами державної політики. А кожному українцю почати хоча б з того, щоби не смітити на природі. Ніколи! Й іншим не дозволяти.
Разом ми перетворимо нашу країну в те, чим вона завжди була — в квітучий сад»
