Розкажіть, будь ласка, про основні функції Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Чим займається цей орган?
Почнемо з того, що служба — це, перш за все, сервіс. Як і будь-яка послуга, він повинен бути якісним і зручним - і для людей, і для бізнесу. І я дуже хочу зробити його прозорим і ефективним. Напрямків роботи багато: забезпечення продовольчої безпеки, фітосанітарії, відкриття нових ринків для експорту продукції, контроль дотримання санітарного законодавства, що особливо важливо в умовах карантину. Простіше кажучи, ми забезпечуємо продовольчу безпеку — і свою, і чужу. Служба грає важливу роль в міжнародних організаціях, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я тварин, Міжнародна конвенція про захист рослин, Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин. Завдяки цьому у нас є можливість безпечного ведення торгівлі сільськогосподарською продукцією з країнами-партнерами, обміну передовим досвідом та ідеями. Кращі практики обов'язково будемо впроваджувати у себе. Хочу зазначити, що нетворкінг важливий. За перший тиждень я провела кілька консультацій з європейськими експертами, і ми вже визначили напрямки, за якими будемо працювати. Далі — більше.
Чому, на Ваш погляд, сьогодні на продовольчому ринку України, і Дніпра, в тому числі, відбувається хаос? Продати можна все і всім — безкарно, безконтрольно ...
Що ми маємо сьогодні? Є легальні ринки, є стихійні. Стихійні ринки служба не контролює — це компетенція правоохоронних органів. На ринках, що працюють офіційно, є лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, які досліджують зразки продукції. Таким чином здійснюється контроль. Надалі я б хотіла максимально виключити людський фактор, автоматизувати процеси, в тому числі, впровадити цифрову систему контролю якості продуктів. У нас в планах багато проектів із діджиталізації, і проекти щодо захисту прав споживачів — в їх числі.
Які на сьогодні існують норми для продовольчої продукції? Адже ГОСТ — це залишилося в нашій пам'яті ...
Є вимоги до показників безпеки харчових продуктів, які прописані в законі. Крім того, є нормативні документи, такі як накази МОЗ, які встановлюють санітарні регламенти, обмеження за допустимою кількістю використання антибіотиків і інші норми.
Тоді, як на ринках ще якось стежать за якістю, особливо, якщо мова йде про продукцію від фермерів, то магазини — рай для недобросовісних постачальників і таких же реалізаторів продукції. Які у Держпродпотребслужби важелі впливу і повноваження?
Продукція, яка потрапляє в магазини — це рітейл. Держпродпотребслужба контролює безпеку продукції, яка виробляється, до моменту потрапляння в магазини. Після цього контроль здійснюється за допомогою позапланових перевірок і реагування на звернення споживачів.
Які конкретні порушення тягнуть за собою конкретні покарання, наприклад, в Дніпрі? Відповідальність для виробників і реалізаторів продукції визначається законодавством. Як правило, це штрафи. Є штрафи за відсутність реєстрації, продаж неякісних товарів, неправильне маркування. Розміри штрафів для юридичних осіб можуть доходити до 140 тисяч гривень, для фізосіб — до 94 тисяч гривень. У деяких випадках виробництво і оборот продуктів взагалі може припинятися — до повного усунення порушень. Якщо говорити про Дніпро - з початку року вже виписано штрафів за порушення, пов'язаних з харчовими отруєннями, неправильним маркуванням та фальсифікацію молочних продуктів, на суму близько 200 тисяч гривень.
Як людина, яка постраждала від неякісної продукції, може компенсувати свої збитки? Куди звертатися громадянам?
Можна звертатися в Держпродпотребслужбу.
Є цілодобова телефонна гаряча лінія, її номер:
+38 (044) 364 77 80.
І, звичайно, кожна людина має право звернутися до суду.
Розкажіть, наскільки посилився, якщо це дійсно так, контроль за торгівлею продукцією під час пандемії?
Під час карантину МОЗом були надані рекомендації щодо упаковки продуктів і їх продажу. Виробники намагаються їх дотримуватися. Держпродпотребслужба, в свою чергу, моніторить ситуацію в регіонах: проводить позапланові перевірки, працює зі скаргами.
Які найближчі плани Держпродпотребслужби на роботу в місті Дніпро?
Роботи дуже багато. Є операційні завдання, такі як контроль безпеки харчових продуктів або боротьба з фальсифікатом молочних продуктів, а також стратегічні завдання. У числі пріоритетів я визначила споживачів, бізнес і експорт. Ми будемо намагатися зробити всі наші бізнеспроцеси прозорими, зручними і максимально діджиталізованими. Обов'язково будемо боротися з корупцією. Також в планах — нарощування експорту агропродукції. Розумію, що просто не буде, але у мене є велике бажання вивести роботу Держпотребслужби на якісно новий рівень. Для цього буду докладати всіх зусиль.
