Вікторіє, як ти вважаєш, що стало підґрунтям того, що є зараз? Звідки в тобі з’явилося зерно, яке зробило тебе такою, яка ти сьогодні?
Усе дуже просто! Я виросла у звичайній родині, мама – вихователь, тато – заводський робітник, дві сестри і я, активістка з бунтівним характером і завжди зі своєю власною думкою. Ми були міськими жителями, але літо проводили в селі з відповідною фізичною пра - цею і домашніми продуктами – свіженькими і калорійними. Мій організм не сприймав ці продукти, а я їх не любила. Зате любила спорт, мріяла про кар’єру гімнастки. Проте, займатися художньою гімнастикою просто не було можливості, тож, подалася на легку атлетику. Дякуючи вчителю фізкультури Павлу Григоровичу, який нас дуже «ганяв», вже зовсім скоро проявила себе у бігові на довгі дистанції. І вперто займалася додатково. Як зараз пам’ятаю, 21 коло на стадіоні, а це 7 км щодня. Можливо, зіграли роль, надмірні фізичні навантаження, можливо, неправильне харчування, а може й спадковість, проте в 12 років у мене діагностували серйозну хворобу нирок. Загроза майбутньому материнству, категорична заборона спорту, постійні візити до лікарень і багато витрачених грошей на лікування – таким було моє дитинство. Коштів катастрофічно не вистачало, тож, бабуся збирала трави, ми пробували дієти, відвари, різні препарати… І це спрацювало.
Як подібна ситуація вплинула на твій характер?
По-перше, це мене загартувало. По-друге, я всерйоз зацікавилася усим, що стосується здоров’я людини — почала в усьому розбиратися, вивчати можливості організму, вчилася жити і харчуватися правильно. І…тихцем займалася спортом. Тоді це був шейпінг, і постійні тренування у домашньому режимі.
А як же безтурботна юність, з романтикою, прогулянками до ранку… хіба можна говорити про режим і правильне харчування у студентські роки?
Було все (прим. автора – посміхається). Звісно, я дозволяла собі грішити, але в душі завжди лишалася ЗОЖницею, завжди себе зупиняла і поверталася до правильного
харчування і занять спортом. Не фанатичних, але регулярних.
Ця звичка продовжилася і в дорослому житті? Я знаю, ти дуже відповідально підійшла до вагітності…
Так, з першого дня вагітності в мені таки на 100% переважило «правильне». Моїм змістом життя було бути здоровою матір’ю здорової дитини. Здоров’я Софії змушувало мене працювати для заробітку, а не для душі, хоча, чесно сказати, у мене виходило все, за що б я не бралася. Потім потрапила в MILLENIUM, хоча близькі люди в той час не вірили, що це саме моя робота. Ця невіра, як колись і спорт, підштовхнула мене довести зворотне. В журналі я отримала колосальний досвід, за що вдячна людям, які працювали поряд зі мною. Поступово я зрозуміла, що мої знання, як директора журналу, і любов до ЗСЖ треба поєднати, що моя місія – донести людям, наскільки важливо вести здоровий спосіб життя, і як це правильно робити. Я вирішила зупинитися, все залишити і займатися своєю справою,
тим, що мені подобається, і тим, що принесе користь людям.
Тоді ти пішла в невідомість?
Так, це була осінь 2017-го, на той час у мене була лише ідея і мій перший соратник Влад. Він мене підтримав і… почався мозковий штурм. Стартувало будівництво фундаменту нашої майбутньої справи. Знову наперекір невірі близьких я вперто рухалася вперед. З нуля, без стартового капіталу, але з шаленим бажанням і з ідеями, яких все більшало, і які потребували втілення. Я вчилася на своїх же помилках і знову йшла далі. Зізнаюся — часто опускалися руки, сумніви були, Влад відійшов від проекту. Але назад вороття уже не було. Тоді SPORT CITY (це вже пізніше ми розширили свою діяльність і, відповідно, назву) уже почала робити свої перші кроки. Я собі сказала: «Я зможу. Як колись змогла побороти свої хворі нирки». Всім подякую, хто мене підтримував, — хто роботою, хто порадою, хто терпінням.
Сьогодні ти вже маєш чіткий план дій?
Так, сьогодні моя мета і ціль організації SPORT&HEALTH CITY: «Кожна людина повинна зрозуміти, що вона робить сьогодні для свого завтра, щоб воно було здоровим. Кожна людина повинна бути цеглинкою, яка будує здорове міцне суспільство». У грудні 2017 був перший випуск журналу, перший проект «Достигни цели». Зараз я згадую це і розумію, що не дарма. Я пишаюся цим, бо це було круто. Багато людей пройшли через проект, і вони змінилися на краще завдяки нам, завдяки отому зернятку ідеї, яке колись зародилося у мене в голові і проросло сильною, я не побоюся цього слова, і перспективною організацією. Звісно, були труднощі з командою, були складнощі зі стіною байдужості. Але я вперто била її, і мені вдалося багато.
Сьогодні організація SPORT&HEALTH CITY – це що, які основні напрямки діяльності?
Це, як і раніше, журнал, така собі реальна енциклопедія здорового способу життя. Ми розширили свою географію. З салонів, спортклубів ми «пробралися» на залізницю. Ми доповнили друковане видання YouTube каналом. Це був взагалі новий досвід для мене у ролі ведучої. Тобто, тепер ми ще й відео журнал. Віднедавна маємо статус всеукраїнського видання. Ми постійні учасники і часті організатори соціальних проектів. Провели 3 сезони «Достигни цели». В планах був дитячий сезон, але втрутився карантин. Популярними стали наші фестивалі BE HEALTHY. У своїй скарбничці маємо близько півтора десятка заходів у якості співорганізаторів або медіапартнерів. Один із останніх – Vраю, проведений у співорганізаторстві з Юлією Колесніковою, і він особливо сподобався відвідувачам. Ми завжди підтримуємо соціальні проекти міського масштабу, співпрацюємо з благодійними організаціями. Звісно, вже маємо чималий досвід у проведенні заходів на замовлення, і цей напрямок теж розвиваємо. Багато запланованих проектів не вдалося реалізувати через карантин, але вони обов’язково відбудуться.
Вікторіє, я знаю, що ти не зупинишся. Це просто не в твоїх силах. Які плани маєш на найближчий час?
Про плани не люблю говорити, краще говорити про те, що вже відбулося. Але трохи відкрию таємницю. Я підготувала на розгляд міської влади крупний проект «Здорова столиця», який об’єднає усі відомі та раніше реалізовані, і буде планований, систематизований. Це буде масштабна програма, і це буде мій вклад у здоров’я населення всього міста, і навіть більше. Але поки що потримаю інтригу. І скажу так: «Усіх, хто не вірить в наші сили, я запевняю — ми зможемо все, бо наша ціль — повна сил і здоров’я, ми йдемо до неї чемпіонськими кроками і орієнтовані лише на першу сходинку».
Ірина Неділько, редактор журналу SPORT&HEALTH CITY
