Затяжний карантин вплинув на погіршення бізнесу або навіть його втрату. Відсутність активного соціального ритму, втрата смислу життя, депресія і, що тут приховувати, іноді навіть суїцидальні настрої — це все знайоме сьогодні багатьом з нас. Розпадаються сім’ї, руйнуються ділові зв’язки… Замкнуте коло.
Саме час відверто поговорити про ці проблеми нашого суспільства; спробувати знайти вихід із ситуації, яка склалася, аби не втратити головне — себе, свою сутність і своє життя. І в цьому нам допоможе психоаналітично орієнтований психолог Ія Еверс. Познайомимося поближче і поговоримо на важливі теми.
Іє, одразу пояснімо читачам, в чому суть психоаналітичного підходу в психотерапії, чим він відрізняється від інших напрямів психології?
Сьогодні ринок надання психологічних послуг дійсно перенасичений. Часто складно зрозуміти, який саме напрямок потрібен, аби вирішити власні проблеми. Важливо розуміти, що психолог працює з інформацією, яка усвідомлюється клієнтом, психоаналітики ж працюють з несвідомими страхами, внутрішніми конфліктами, прихованими бажаннями. Психоаналітична психотерапія — це можливість пізнати несвідому частину своєї психіки. Наприклад, людина боїться керувати автомобілем, хоча не розуміє причин свого страху, у сім’ї не було ніяких трагедій і нещасних випадків. А причина криється у ситуації, коли вона зовсім маленькою стала свідком чужої ДТП. У свідомому не залишилося згадки про цей епізод, але несвідоме запам’ятало переживання, пов’язане з цією подією. І тепер сам автомобіль може викликати напад тривоги. Психоаналітик допомагає клієнту пригадати ситуацію, яка сталася в минулому, і завдяки цьому звільнитися від надокучливого симптому — підвищеної тривожності.
Тобто, причини багатьох страждань родом із дитинства?
Звичайно. Але зовсім необов’язково шукати відповіді на всі питання у дитинстві. Психоаналітик, наприклад, має проаналізувати, що є ймовірним джерелом страху, дослідити, приблизно у якому віці воно могло виникнути і чому.
Сьогодні багатьом людям дійсно відомо, що таке «страждати». Та кому, все ж таки, варто звертатися до спеціаліста?
Рівень страждань клієнта має бути достатньо нестерпним, щоб мотивація до терапії була високою. Тобто, якщо страждати — то норма життя, до спеціаліста звертатися не треба. Якщо страждання спричиняють дискомфорт, і думка «А чи не завітати до психотерапевта?» з’являється протягом місяця-двох — відповідь очевидна: час обирати спеціаліста. Психолога, якщо потрібен «косметичний» ремонт поглядів на життя; психоаналітика, коли є необхідність «хірургічного» втручання. Та, задля справедливості, зауважу, що деякі клієнти звертаються також із запитами на підвищення якості життя, глибокого переосмислення системи поглядів, що можуть заважати розвитку у різних сферах.
Чи з усіма клієнтськими запитами працює психоаналітично орієнтований психолог?
З більшістю. Наприклад, навіть у випадках, в котрих рекомендовано звертатися до спеціаліста у галузі когнітивно-поведінкової терапії, клієнт може надати перевагу психоаналітичній терапії. Маю на увазі клієнтів, які зверталися до мене по допомогу навіть після кількох курсів такої терапії. Мова йде про обсесивно-компульсивний розлад. Я розумію ці епізоди, як ті, які підтверджують думку «Лікує не стільки інструмент психотерапевта, як його психіка». Важливо, аби вдалося створити терапевтичний альянс у стосунках з клієнтом. Тоді зустрічі з психоаналітиком будуть продуктивними. Іноді зустрічі з терапевтом можуть тривати місяцями і навіть роками, але результати психоаналітичної терапії більш стійкі, ніж у решті напрямів.
Чи можлива допомога психоаналітика при тяжких хворобах, і наскільки вона дієва?
Звісно, адже людям складно лишатися наодинці зі своїми страхами навіть у здоровому стані. Коли ж вони чують страшний діагноз, то впадають у відчай і часто депресивний стан, які стають перешкодою для ефективного лікування. Тому якраз ця ситуація і має стати приводом для звернення до психоаналітика. Спочатку необхідно зняти психічне напруження і лише потім починати фізичне лікування. Але я маю на увазі випадки, у яких лікарі не вимагають, наприклад, термінового оперативного втручання. Коли людина стоїть на порозі великої боротьби з хворобою, її мозок не повинні обтяжувати інші невирішені питання і якісь глибинні страхи, це лише заважатиме одужанню.
Тож, Іє, резюмуючи, що Ви порадите тим людям, які заплуталися, відчувають, що втратили смисл життя і віру в позитив, але ще не знайшли свого терапевта?
Спробувати відчути, чого не вистачає; подумати, чого хочеться; проаналізувати, що заважає. Коли вдасться отримати задоволення від буденних речей, вчитися далі радіти тому, чого досягли. Якщо ж не виходить і відчуваєте, що стає ще гірше; якщо розумієте, що ДАЛІ — немає і самостійно ви не можете впоратися, рекомендую не гаяти час і звернутися по допомогу до спеціаліста. Особливо, якщо є симптоми депресії.
НАТИСНІТЬ ЩОБ ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО ІНТЕРВ'Ю
м. Дніпро, вул. Акінфієва, 18
+38 (099) 385 07 72
@iya_ewers
