Ніко, розкажи нашим читачам про себе.
Закінчила школу у Дніпрі і одразу поїхала в Польщу вивчати основи готельно-ресторанного бізнесу. Уже маю ступінь бакалавра, але зрозуміла, що мені некомфортно на чужині, тягне додому. Ще з дитинства дуже захоплювалася танцями. Це була сучасна хореографія, понад усе мені подобався хіп-хоп. Паралельно займалася гімнастикою, акробатикою. Вела дуже активний спосіб життя, бо розуміла, аби професійно танцювати, тіло повинно слухатися мене і бути натренованим. За моїми плечима багато різноманітних конкурсів, фестивалів, сцена, глядачі. І ця атмосфера мені дуже подобається. З часом став більше подобатися стиль контемп. Більш спокійний, вільний, ненав’язливий, і я б сказала, більш творчий, бо тут можна виразити своє внутрішнє я.
А в Польщі займалася танцями?
Ви знаєте, виявилося, що в Познані, а я навчалася саме в цьому місті, хореографія не так розвинута, як у нас. Я за три роки не знайшла достойної студії, де б мені хотілося продовжувати вчитися. Я зрозуміла, що там я не зможу прогресувати в хореографії. Крім того, навчання забирало багато часу, а я хотіла дійсно здобути освіту, а не лише диплом. Проте, дуже хотілося танцювати, особливо на початку мого перебування в Європі. Відсутність умов для хореографічної кар’єри, напевне, і стала причиною того, що хочу залишитися на Україні.
І все таки, ти знайшла танцпол для себе в Польші?
Я почала задумуватися про заробіток. Мені хотілося знайти роботу, яка б приносила не тільки гроші, а й задоволення. І звісно, це повинно було бути щось, пов’язане з танцями або спортом. Я пробувала себе інструктором у басейні, шукала місце тренера в фітнес-залах, намагалася вчити новачків азам йоги. На той момент у мене вже був 15-річний досвід занять танцями, адже я почала цим займатися у три роки. Але! На жаль, ця моя затія провалилася. Ну не такими спортивними виявилися поляки, аби їм був потрібен молодий український тренер.
Проте, мені відомо, що ти отримала сертифікат інструктора Kangoo Jumps. Саме у Польщі. Розкажи, як це сталося?
Я дізналася про Міжнародного презентера і тренера з фітнес-програм Kangoo Jumps Oxana Moshescu, яка курирує розвиток цього напрямку у Польщі та Україні. Потрапила до неї на курси.
Наскільки важким був шлях до офіційного тренерства?
Самі курси були нетривалими, але дуже насиченими. Довелося вивчити багато теорії, адже тренер повинен не тільки вчити підопічних рухатися, а й змусити їх рухатися естетично, безпечно і для користі своєму здоров’ю. Бо Kangoo Jumps – це не лише красиво та захоплююче, а перш за все, це найбільш корисний для тіла сучасний вид фітнесу. Теоретичний іспит був польською, що теж трохи ускладнило для мене завдання. Але я справилася! Потім ми здавали практичні тести. Було дуже важко. Складно фізично, бо сам тест був тривалий, і ще й треба було себе проявити. Звісно, згодився мій танцювальний досвід, стала у нагоді моя хороша фізична підготовка. І ось! У мене в руках диплом, я тепер сертифікований тренер з фітнес-програм Kangoo Jumps.
Чому обрала саме Kangoo Jumps?
Бо це круто! Це на сьогодні найбільш популярний вид фітнесу, цей вид спорту для тих, хто любить тренуватися естетично. І плюс – це щадний спорт для суглобів. Більш того, відновлювальний. Свого часу, коли я проходила практику у ресторані, у мене сильно боліли колінні суглоби. Зараз я не відчуваю дискомфорту і пов’язую це покращення саме з заняттями Kangoo Jumps.
Ніко, а що взагалі ти хочеш від спорту? Що плануєш надалі?
Мені не цікаво ні готель, ні ресторан. Ця освіта була скоріш для мами (прим. автора – посміхається), для дорослого майбутнього життя. Я можливо, продовжу навчання, аби освіта була завершена. Проте, мрії у мене інші. Хочеться мені активного життя у світі спорту та хореографії. Тому зроблю все, що від мене залежить. І навіть більше! Наразі я маю запрошення на роботу. Поки що працюватиму під керівництвом досвідченого тренера. З нового начального року буду танцювати з дітьми, навчати малечу основам хореографії. І, звісно, тренувати Kangoo Jumps.
